«Формування компетенцій здорового способу життя в учнів та дітей дошкільного підрозділу через спільну діяльність НВК, сім’ї, загальноосвітніх навчальних закладів у світлі вимог Указів Президента України та інших нормативних документів (з досвіду роботи)»

Мета: ознайомити з формуванням компетенцій здорового способу життя колективом Божківського НВК, виховувати прагнення турботи про здоров’я учнів.

Форма проведення: презентація.

Структура засідання

1.      Повідомлення голови ради про кількість присутніх і відсутніх членів ради, причини відсутності.

2.      Представлення запрошених на засідання  членів ради.

3.      Голова педагогічної ради нагадує повістку денну, питання, що будуть розглядатися. Затвердження регламенту роботи ради.

4.      Перегляд презентації з виступом директора Берданової В.О.

5.      Обмін позитивним досвідом вчителів із обговорюваної проблеми.

6.      Звіт про виконання рішень попереднього засідання.

7.      Обирання аналітичної групи для формулювання проекту рішення педагогічної ради.

"У щастя людського два рівних є крила:

троянди й виноград, красиве і корисне"

М.Т. Рильський

 Якраз у цій глибокозмістовній фразі корисним є здоров`я людини. Без нього вона не може бути щасливою, його не можуть замінити ніякі цінності, його не можна придбати, його можна здобути лише шляхом цілеспрямованої напруженої праці над собою і набуттям знань про здоровий спосіб життя. При цьому слід пам`ятати, що здоров`я - найбільша цінність не лише окремої людини, а й усього суспільства.

    Здоров’я – поняття багатопланове. Це не лише відсутність хвороб, а й комфортне психологічне самопочуття, гарний настрій, високий рівень пристосування, благополуччя. Тобто, здоров’я – це гармонійне поєднання фізичного, психічного, духовного і соціального здоров’я, як результат самодисципліни, самопізнання, самореалізації, на основі стійкої потреби бути здоровим. Більшу частину робочого часу доби дитина проводить у школі. Тому однією із задач у процесі навчання являється не тільки навчити, сформувати уміння та навички і розвинути творчий потенціал, а й максимально можливо зберегти здоров’я учнів. Цьому допомагає використання у навчально-виховному процесі здоров’язберігаючих технологій. Здоров’язберігаючі технології – ті, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог), відповідності навчального та фізичного навантаження можливостям дитини. Мета усіх здоров’язберігаючих освітніх технологій - сформувати в учнів необхідні знання, вміння та навички здорового способу життя, навчити їх використовувати отримані знання в повсякденному житті.

    Слово «компе­тентність» — латинського поход­ження, означає «належний, здібний». Це певна сума знань учня, що дозволяє йому робити висновки про будь-що, виражати переконливу особисту думку, дія­ти адекватно в різних ситуаціях. На сьогодні визначення поняття ком­петентності є полемічним. Одно­значного розуміння немає.

Компетентний — означає обіз­наний у певній галузі, зокрема в самоосвітній діяльності; той, що має право за своїми знаннями чи повноваженнями робити або вир­ішувати будь-які питання, говори­ти про щось.

Компетенція — це сукупність певних повноважень, коло питань, з яких особа має знання та досвід.

У Державному стандарті поняття «компетентності» вживаються у такому значенні: 

·         Громадянська компетентність — здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства.

·         Загальнокультурна компетентність — здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності.

·         Здоров’язбережувальна компетентність — здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей.

·         Інформаційно-комунікаційна компетентність — здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань.

·         Комунікативна компетентність — здатність особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями.

·         Міжпредметна естетична компетентність — здатність виявляти естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтва.

·         Міжпредметна компетентність — здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей.

·         Соціальна компетентність — здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі. 

·         Предметна (галузева) компетентність — набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань.

·         Предметна компетенція — сукупність знань, умінь та характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій з метою розв’язання навчальних проблем, задач, ситуацій.

Формування компетенцій здорового способу життя під час навчального процесу відбувається за кількома напрямками:

• Позитивна мотивація діяльності.

Наявність позитивних психологічних настанов за допомогою слова, почуттів і жестів стабілізує оцінку учня, створює ситуації успіху для учнів, емоційний комфорт на уроці, що є профілактичним засобом попередження психотравматизму, стресів та неврозів (формування психічного, духовного здоров’я).

• Врахування індивідуальних стилів та можливостей навчання учнів.

Забезпечує психологічний захист безпорадності у ситуації неуспішності, створює емоційно-комфортну атмосферу, розвиває творчі здібності, комунікативні уміння, та уміння приймати рішення, формує культуру праці і спілкування, знижує агресивність (формування соціального, духовного, психічного здоров’я учнів).

• Забезпечення на уроці умов для рухової активності учнів.

Зміна позиції корпуса дитини, проведення фізкультхвилинок, валеопауз, рухових дидактичних ігор, гімнастики для очей, точеного масажу сприяє профілактики втомлюваності мозку, зниження зору внаслідок тривалого напруження очей, підвищує ефективність пізнавальної діяльності учнів ( формування фізичного, психічного здоров’я учнів).

• Рефлексивність уроку.

Фіксація власного ставлення до уроку на кожному його етапі за допомогою зорових сигналів, малюнків, схем, усної відповіді формує свідомість, самосвідомість, критичне мислення учнів, що до знань або інформації отриманій на уроці, готовності використовувати її в житті за межами уроку, і школи.

     Одним із найбільших блоків знань, умінь, навичок,  компетенцій  з формування здорового способу життя учні отримують на уроках «Основи здоров’я» .

    Курс "Основи здоров`я" забезпечує здійснення таких завдань (учитель Васюкова Н.М.) - формує в учнів бережливе і дбайливе ставлення до власного здоров’я як найвищої цінності і важливої умови повної реалізації можливостей особистості, громадянина України; (наприклад, на уроці в 5 класі під час вивчення теми: «Безпека пасажира. Правила користування громадським транспортом. Етика пасажира»)  - створює в учнів мотиваційні установки на здоровий спосіб життя як головну умову формування, збереження і зміцнення фізичного, духовного і соціального здоров`я; (зокрема, урок у 6 класі при вивченні теми: «Здоров’я і благополуччя. Життєві навички сприятливі для здоров’я») - у 8 класі, вивчаючи тему: «Екологічна безпека: поняття, умови забезпечення. Вплив екологічних умов проживання на здоров’я людини» формує в учнів усвідомлення, що людина є частиною Природи та Космосу, від екологічного стану яких залежить життя на Землі та здоров`я всього людства і кожної людини, зокрема;  - а у 7 класі на уроках при вивченні теми: «Хвороби цивілізації. Соціальні чинники ризику «хвороб цивілізації» ознайомлює учнів з основними принципами і методами профілактики найбільш поширених захворювань, прищеплення навичок особистої гігієни; - у 8 класі, вивчаючи тему: «Особливості дії тютюнового диму, алкоголю і наркотиків на статеве дозрівання», здійснює профілактику шкідливих звичок та боротьбу з ними, встановлює гармонійні взаємини учнів із природою, суспільством, сприяє пізнанню учнями самих себе.

Для досягнення основних цілей на уроках біології  у Васюкової Н.М. використовуються такі компетентності :

·  Пізнавальна (уміння навчатись, використовувати знання);

·  особистісна (розвиток здібностей, здібність до рефлексії);

·  соціальна (співпраця, робота в групі, культура відносин);

·  збереження здоров’я (фізичне, психічне, духовне здоров’я).

Життєві компетентності, що сприяють соціальному здоров’ю:

·         ефективне спілкування (рефлексія);

·         навички співчуття (інформаційні бюлетені);

·         розв’язання конфліктів (елементи тренінгу);

·         навички поведінки в умовах тиску, погроз;

·         навички спільної діяльності (елементи гри).

Зокрема, на уроці у 9 класі на тему: «Формування постави. Рухова активність і здоров’я»

Життєві навички, що сприяють фізичному здоров’ю:

·         профілактика шкідливих звичок (електронні презентації, наприклад, МАН з учнем 10 класу Походуном В.);

·         рухова активність (фізкультхвилинки) ;

·         санітарно-гігієнічні навички

·         ( повідомлення про інфекційні хвороби);

·         режим праці та відпочинку.

Життєві навички, що сприяють духовному та психічному здоров’ю :

·         позитивне ставлення до себе формує Васюкова Н.М. на уроці біології у 6 класі під час проведення практичної роботи «Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості»;

·         уміння реально оцінювати свої здібності й можливості на уроках у 5 класі на тему: «Умови життя на планеті Земля. Життєве середовище, чинники навколишнього середовища», «Людина – частина природи. Зв’язок людини з природою»;

·         уміння визначати життєві цілі, керуючись своїми потребами, нахилами, здібностями.

На уроках історії заступник директора Матушко Н. І. активно використовує приклади з минулого про те, як змінювалась тривалість життя від давніх часів до теперішніх, що впливає на збільшення тривалості життя, які продукти вживали люди в різні часи, щоб бути здоровими, чим лікували різні недуги, яким народам і в який час були притаманні шкідливі звички (вживання алкоголю, наркотиків, тютюнопаління) тощо.

Формування  компетенцій здорового способу життя на уроках історії  у Пантюхової Т. М. відбувається за рахунок аналізу минулих часів, ставлення людей до свого здоров’я в різні періоди (уроки із всесвітньої історії у 9 класі на тему: «Селянське господарство і аграрні відносини в українських землях. Початок промислової революції», «Повсякденне життя українців у селі та місті»)      

У своїй діяльності виділяють основні компетенції, на оволодіння якими спрямована освітньо-виховна робота та які забезпечують розвиток та підтримку соціального, психічного та духовного здоров’я вчителі української мови та літератури Дейнека Г.А., Скрипник Т. І. Це зокрема:

·         комунікативна

·         соціальна (стосується здоров’я) (Виховання свідомого ставлення учнів до свого майбутнього, до громадянського та суспільного життя міста, країни. Формування свідомого ставлення до свого здоров’я).

·         полікультурна

·         саморозвитку та самоосвіти

·         здатності до творчої діяльності

·         інформаційна

    Слід додати, що в основі уроків української літератури Дейнека Г.А. формує читацьку компетенцію, яка також сприяє формуванню духовної, соціальної складової  здоров’я учня.

    Це ми можемо спостерігати на таких уроках: урок у 5 класі на тему: «Прислів’я та приказки. Народне уявлення про навколишній світ», на уроці розвитку мовлення на тему: «Написання листа улюбленому літературному героєві», а в учителя Скрипник Т.І. у 9 класі на тему: «Родинно-побутові пісні. Культ романтизованих почуттів, синтементальний пафос. Традиційна символіка», «Історично-мемуарна проза. Загальні відомості про козацькі літописи. Історія русів»

    Формування мовленнєвої компетентності відбувається на уроках української літератури цими вчителями через використання елементів рольових ігор, створення проблемних ситуацій, які спонукають до дискусії, створюють високий рівень мотивації до навчальної діяльності. Саме з цією метою варто пропонувати учням сформулювати запитання, завдання, пов’язані з вивченим твором, зверненні до автора, літературного персонажа, однокласника.

     На уроках української мови під час фізкультпаузи (хвилинки-здоровинки) учителі 1-4 класів (Філюшко С.С., Черепанова Н.М., Дмитренко Т.П., Губренюк Т.Л.) пропонують  повторювати колективом певні звуки для профілактики захворювань (звукотерапія). Логічним під час цього є використання музичного супроводу ( в основному класичну музику).

    Математика як шкільний предмет має достатній потенціал для формування та розвитку тих якостей, які необхідні людині для того, щоб бути успішною в сучасному житті.

      Головне завдання вчителя математики Шубіної І.Г. — розвивати математичні здібності і навички учнів, підвищувати престиж знань, формувати не тільки математичні, але й ключові компетентності, тобто формувати вміння використовувати набуті в процесі навчання знання в повсякденному житті.

Урок у 9 класі на тему: «Розв’язування текстових задач за допомогою системи рівнянь», «Відсоткові розрахунки».

     Для формування математичних компетенцій потрібні: здатність творчо мислити, послідовно міркувати та презентувати свої ідеї; вміти працювати в команді (визначати пріоритети, планувати результати і нести відповідальність за їх реалізацію); ефективно застосовувати знання в реальному житті.

     За роки навчання в школі в учнів на уроках математики  формується  відповідна система компетенцій: навчальна, здоров’язберігаюча, соціальна, загальнокультурна, компетентність щодо інформаційних і комунікаційних технологій, громадянська, підприємницька. Зокрема, на уроках Шубіної І.Г. у 5 класі на тему: «Розв’язування текстових задач», «Рівні фігури».

    Навчання здоровому cпособу життя на уроках хімії у Долягіної Н.Д. є системним і сприяє гармонійному розвитку психофізичних здібностей учнів. Воно не зводиться до періодичного спрямування на усвідомлення здорового способу життя як цінності учнівського колективу та передбачає пропаганду ведення правильного способу життя - це перш за все дотримуватись законів природи - жити в гармонії з нею і з самим собою. Постійне спілкування з природою, рух, раціональне харчування, відмова від шкідливих звичок (куріння, алкоголю, наркотиків), загартування – запорука здоров’я. Розвиток та формування пізнавальних інтересів підвищує якість знань учнів, сприяє розвитку в них практичних знань, умінь та навичок, формує позитивні якості особистості. Наприклад, урок у 8 класі на тему: «Загальні способи добування кислот і солей», практична робота №2 на тему: «Інструктаж з техніки безпеки. Розв’язування задач».

     Використання навчального матеріалу на уроці фізики вчителем Іваніною Ю.М. сприяє розширенню життєвого досвіду учнів, формуванню в школярів необхідних знань і умінь, спрямованих на збереження і розвиток їх індивідуального здоров’я, націлює на здоровий спосіб життя, допомагає прийняттю валеологічно обґрунтованих рішень, наповненню діяльності особистісним смислом для учнів (формування фізичного, соціального, психічного здоров’я). Зокрема, урок у 9 класі на тему: «Безпека людини під час роботи з електричними приладами», «Вплив радіоактивного випромінювання на живі організми», «Розвиток ядерної енергетики та сучасні проблеми екології».

    На уроках географії вчитель Пантюхова Т.М.  акцентує увагу на тому як природа та природні явища впливають на здоров’я людини, чим небезпечні техногенні катастрофи, як кожен з нас може вплинути на подолання негативних явищ у природі таких, як забруднення водойм, лісів, знищення рідкісних порід рослин, тварин тощо. Вивчення матеріалу спостерігається на уроках у 9 класі з тем: «Лісова і деревообробна промисловість», «харчова промисловість».

     Формування ключових компетенцій здійснюється на уроках художньої культури у Богомол І. О.
         Мета вивчення художньої культури в загальноосвітній школі полягає  в особистісному художньо-естетичному розвитку учнів, формуванні у них світоглядних орієнтацій і компетенцій у сфері художньої культури, вихованні потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні в процесі опанування цінностями української та зарубіжної культурно-мистецької спадщини.

Курс художньої культури покликаний вирішити такі головні завдання:

Збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, пробудження особистістно-позитивного ставлення до мистецьких цінностей;

Опанування учнями художньо-практичними вміннями та навичками, формування комплексу художніх компетенцій;

Розуміння учнями зв’язків мистецтва з природним, соціальним і культурним середовищем життєдіяльності людини, усвідомлення власної причетності  до художніх традицій свого народу з одночасним розумінням особливостей інших національних картин світу.

Виховання культури міжнаціонального спілкування через вивчення художніх традицій народів різних країн.

При вивченні тем з художньої культури в учнів передбачається формування ціннісно-смислових, загальнокультурних, навчально-пізнавальних та інформаційної компетенцій, що досягаються вивченням шедеврів мистецтва різних епох і народів, а також комунікативних творчо-діяльнісних і самоосвітніх компетенцій, що передбачає оволодіння досвідом самостійної творчої діяльності, сприймання цієї діяльності як невід’ємної частини свого життя.

Завдання предметів художньо-естетичного циклів в основній школі базується на формуванні та розвитку в учнів художньо-творчого потенціалу особистості. У старшій школі основним є формування вмінь аналізувати та

інтегрувати твори мистецтва, аргументовано висловлювати власні оцінні судження.

   Головні завдання вчителя музики Аніскової Н.С.:

1.На основі емоційного сприйняття музики розвивати, а згодом формувати стійкий інтерес до музичної творчості

2.Навчити дітей слухати музику, розуміти її, творчо розмірковувати над нею, робити музичний аналіз і правильні висновки

3.Навчати дітей виразного вокально-хорового виконання, розвивати в них артистизм, емоційність, уміння передавати зміст і характер твору.

    Навчання музиці сприяє розвиткові естетичного смаку, вона має лікувальні властивості для організму людини, особливо, для нервової системи, а отже позитивно впливає на психічне та фізичне здоров’я.

    Уроки образотворчого мистецтва - це ті заняття, які, перш за все формують творчість дитини, розвивають її емоційно-почуттєву сферу, нестандартне мислення, вміння бачити прекрасне у навколишньому, її естетичне ставлення до життя. Метою художнього виховання засобами образотворчого мистецтва є розвиток у дітей високих естетичних ідеалів на основі особистісно-ціннісного ставлення до реального світу та творів мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і створення художніх образів, формування потреб і здібностей до творчої самореалізації у процесі художнього осмислення світу.

 Фізична культура — одна з основних складових здорового способу життя, збереження, розвитку здоров'я людей.

Комплексна програма з фізичного виховання школярів має оздоровчий напрямок. Тому роль вчителя фізичної культури Козки С.М. полягає в поліпшенні здоров’я, підвищенні працездатності школярів і їх правильному фізичному розвитку.

Заняття фізичною культурою і спортом сприяють гармонійному розвитку організму дітей та підлітків. Під впливом щоденних фізичних вправ укріплюється ріст тіла, збільшується окружність грудної клітини, життєва ємкість легень, м’язова сила, поліпшується робота серцево-судинної системи.

Для фізичного виховання характерна комплексність у застосуванні засобів, причому до засобів варто відносити, крім фізичних вправ, природні сили природи і гігієнічні фактори, але ведучим і специфічним засобом фізичного виховання є фізичні вправи.

Заняття фізичними вправами допомагають в навчанні. По-перше, регулярні заняття фізкультурою і спортом покращують здоров’я і підвищують загартованість організму. По-друге, під дією тренувань покращується фізичний розвиток, робота серця,підвищується сила дихальних м’язів. Вдало проведені такі уроки на теми: «Розвиток баскетболу в Україні. Вправи на розвиток координації», «Правила безпеки. Вибіркове виконання подачі м’яча», «Основні поняття та правила гри. Вправи з набивними м’ячами. Удосконалення виконання вправ з м’ячами».

    Англійська мова. На уроках англійської мови присутнє також  формування ключових компетенцій учнів: ціннісно-смислової компетентності, комунікативної, соціокультурної, соціолінгвістичної, навчально-пізнавальної, здоров’язберігаючої.  Особливо, на уроках у початкових класах, а саме  урок у 1 класі на тему: «Я і моя сім’я», «Свійські тварини».

      Цілі уроків передбачають активне застосування набутих знань з теми, удосконалення  вмінь і навичок  монологічного та діалогічного мовлення, читання,  аудіювання, вміння вести групову бесіду. Він спрямований на розвиток  зорової  та аудитивної пам'яті, критичного мислення під час виконання комунікативних інтерактивних  вправ, аналітичних здібностей, самостійності, активності; на виховання позитивного ставлення до здорового  способу життя, піклування про власне здоров’я,  культуру спілкування, толерантне ставлення до співрозмовника.

    Уроки світової літератури – важлива складова гуманітарної освіти. «Головна мета вивчення предмета «Світова література» в загальноосвітній школі учителя Богомол І.О. – прилучення учнів до здобутків світової літератури і культури, розвиток творчої особистості (читача), формування в неї гуманістичного світогляду, високої моралі, естетичних смаків, а також якостей громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти. Також на уроках світової літератури учні знайомляться з різними літературними героями, їх характерами, вони мають різні звички, спосіб життя. Діти аналізують персонажів, а також те, що позитивно та негативно вплинуло на їхнє життя, роблять висновки. Це спостерігається на уроках у 6 класі на тему: «Урок-пожорож міфами Давньої Греції», «Жуль Верн – вірний супутник юності», на уроці зв’язного мовлення у 10 класі тема любові та обов’язку в романі «Анна Кареніна» (письмовий твір-роздум).

На уроках трудового навчання  учителем Роспірко О.В. перш за все створюються умови для здорового розвитку дітей:

 - дотримуються фізіологічні основи навчально-виховного режиму: час працездатності, стомлюваності учнів; навчальне навантаження, дозування домашніх завдань; фізкультхвилинки;

- здійснюється гігієнічна оцінка умов і технологій навчання: повітряно-тепловий режим; світловий режим; режим і організація навчально-виховного процесу;

 - формується здоровий спосіб життя: проводяться заходи по профілактиці стомлюваності, порушення осанки. Велику увагу вчитель приділяє нормуванню домашніх завдань для недопущення перенавантаження. Звертається особлива увага на об’єм і складність матеріалу.

Формування здоров’язбережувальних компетенцій учнів молодшого шкільного віку (початкова школа)

Особливо важлива роль в організації збереження й зміцнення здоров’я дітей належить вчителю початкової школи, що зумовлено віковими особливостями молодших школярів. Дитина цього віку інтенсивно розвивається, організм, який формується занадто чутливий до будь – яких

несприятливих зовнішніх факторів. Учитель початкових класів, як основний організатор навчально – виховного процесу може систематично і найбільш ефективно впливати на здоровий розвиток своїх вихованців. 

    У своїй роботі учитель початкових класів Філюшко С.С. намагається сприяти розвитку здоров’язбережувальних компетентностей учнів та формувати уміння і навички для збереження здоров’я і життя дітей. А саме: свідомого ставлення до свого здоров’я,  оволодіння основами здорового способу життя, навичками безпечної поведінки для здоров’я людини. Сприяє формуванню в учнів уявлень про загальнолюдські цінності (милосердя, співчуття, взаємоповагу); уміння володіти навичками морально – етичної поведінки (на уроці «Моя родина Д.Чередниченко «Родовідне дерево», В. Осєнєєва «Сім’я у нас одна »), безпеки життєдіяльності вдома, у школі, в громадських місцях. Приділяє велику увагу формуванню навичок особистої гігієни, проводить профілактичні бесіди по запобіганню захворюваності та травматизму дітей.

Урок на тему: «Безпечна поведінка у школі і вдома», «Бабусенько ріднесенька В.Чухліба «Радість», Н.Поклада «Гість»

       Тому в своїй роботі вчитель початкових класів  Черепанова Н.М. намагається сформувати в дітей стійкі навички безпечної поведінки на дорозі. (урок трудового навчання на тему: «Безпека на дорогах. Практична робота. Моделювання ситуації переходу дороги на регульованому і нерегульованому перехресті»)У доступній формі, ознайомлює учнів з основними вимогами щодо учасників дорожнього руху: пішоходів, пасажирів, велосипедистів.

Дає дітям необхідні знання про дорожній рух та виховує в них дисциплінованість і обережність учитель початкових класів Дмитренко Т.П. на уроках «Основи здоров’я» з тем: «Безпека на дорогах», «Залізничний переїзд», «Дорожні знаки», а також розвиває в учнів психічну і духовну складові здоров’я на уроках з тем: «Характер людини. Визначення позитивних і негативних рис характеру казкових героїв», «Самооцінка характеру. Практична робота. Визначення рис власного характеру».

  Учитель початкових класів Губренюк Т.Л. також розвиває та формує ціннісне ставлення учнів до власного здоров’я, зокрема на уроках «Основи здоров’я» на теми: «Складові здоров’я. Чинники здоров’я. Гуманне ставлення до людей, які мають проблеми зі здоров’ям». Цікаво проведений урок на тему: «Медична служба в Україні. Охорона здоров’я дітей у медичних закладах. Практична робота: моделювання ситуації «У шкільному медичному кабінеті».

 Процес виховання у дошкільників основ культури здорового способу життя в дошкільному закладі  реалізується з урахуванням таких завдань:

1. Організація раціонального режиму дня, забезпечення добової тривалості сну у відповідності з віковими та індивідуальними потребами.

2. Створення умов для забезпечення оптимального рухового режиму.

3. Здійснення оздоровчих і загартовуючих заходів.

4. Повноцінне харчування.

5. Забезпечення сприятливої гігієнічної обстановки і культурно-гігієнічне виховання.

6. Створення атмосфери психологічного комфорту.

7. Забезпечення безпеки .

    Основним завданням, які ставить перед собою вихователь Цюрпіта О.А. – вироблення і закріплення у дітей дошкільного віку, в період їх перебування в ДНЗ, доцільні для їх віку гігієнічні навички і звички, усвідомлене ставлення до здоров'я, особистої та громадської безпеки.

Вже з дошкільного віку сприяє засвоєнню дітьми знань про власне тіло та його функціонування, живлення, загартування; з гігієни, практичних вмінь та навичок, які сприяють збереженню, зміцненню та формуванню їхнього здоров’я, відповідальне ставлення до власного здоров’я, потреби та життєвої звички. Це простежується під час проведення занять Ольгою Альбертівною під час вивчення тем: «Особиста безпека», «Особиста гігієна».

Для реалізації всіх форм фізкультурно – оздоровчої роботи у дошкільному навчальному закладі об лаштований майданчик, є куточок рухової активності у групі  відповідно до віку дітей.
Під час перебування дитини у дошкільному закладі враховуємо гнучкість режиму дня, оптимальний повсякденний руховий режим, різноманітні форми роботи: щоденні заняття з фізичної культури ( весняно – осінній період ) на повітрі при сприятливих умовах та з інших розділів програми, ранкова та гігієнічна гімнастика, рухливі та народні ігри, фізкультурні паузи та хвилинки, фізкультурні свята , розваги, Дні, Тижні здоров’я.

У ДНЗ проходить систематичне здійснення медико – педагогічного контролю сестрою медичною за станом здоров’я та фізичним розвитком дітей, контроль за організацією рухового режиму, нагляд за санітарно-гігієнічними умовами, оцінка впливу різних організаційних заходів на дитячий організм.

    Важливою умовою у здоров’язбережувальній роботі також є співпраця з батьками учнів. На батьківських зборах практичний психолог Білоніг Л.М. розглянула проблеми формування у дітей здоров’язбережувальних компетентностей, а також проводила бесіди і лекції з батьками. А саме, батьки учнів 1 класу «Режим дня – запорука успіху першокласника», 2 класу –  «Вчимося виконувати домашні завдання разом», 5 класу – «Адаптаційний період та психічне здоров’я п’ятикласника», 7-8 класів – «Підлітковий вік. Проблеми та шляхи вирішення».

Підтримка читання – це стратегічно важливий елемент культури, формування вміння користуватися бібліотекою, її послугами, книгою, в якій ми знаходимо матеріал про зміцнення здоров’я, довідковим апаратом, розвиток пізнавальних інтересів – пріоритетні напрямки  роботи бібліотекаря Лободи Н.Г.

Проект рішення педагогічної ради

1. Педагогічному колективу:

1.1. Спрямувати зусилля на ефективне  формування компетенцій здорового способу життя в учнів та дітей дошкільного підрозділу через спільну діяльність НВК, сім’ї (постійно, класні керівники).

1.2. Широко впроваджувати й використовувати в роботі нові форми й технології формування особистості, ураховуючи фізіологічні й психологічні особливості дитини (постійно, класні керівники).

2. Психологу НВК продовжувати  просвітницьку роботу серед учнів НВК щодо важливості збереження свого здоровя (протягом року).

3. Керівникам методоб’єднань учителів-предметників і вчителів початкових класів внести у плани роботи проведення семінарів, конференцій із питання  формування компетенцій здорового способу життя в учнів та дітей дошкільного підрозділу. Прозвітувати з цієї проблеми у квітні 2016 року на нараді при директорові.

4. Учителям-предметникам і вчителям початкових класів поглибити самоосвітню роботу з даного питання. Узагальнений матеріал підготувати до презентації на шкільному ярмарку педагогічної творчості в жовтні 2016 року.

5. Заступникам директора з НВР провести «круглий стіл», батьківський лекторій за участю психолога, шкільної медсестри, бібліотекаря, учителів-предметників. (травень 2016 pоку).

Голова педради

Секретар